Від давніх давен як хворіє дитина
Маленькі моки
Втрачають спокій.
Подейкують, їхня турбота єдина
Знайти коріння,
Зібрати трави,
Щоб діти знову здорові стали.
Сучасні мами про мок не знають –
Щось ми забули,
Щось розгубили.
А моки зілля й росу шукають,
Щоб хворим дітям
Вернути сили.
Підходять тишком
Разом до ліжка.
Одна погладить,
Друга – подмуха,
А третя – зіллям
Мастить за вухом.
Четверта пісню
стару-старезну
Промуркотить,
Щоб всі болі щезли.
Пилком сонливим
Посипле п’ята,
Щоб діти вміли
Міцніше спати.
Відтак спокійно щось пошепочуть,
А потім зникнуть в серпанку ночі.
Маленькі моки
Зеленоокі,
Забравши болі, тривоги, втому
У строях білих
На тихих крилах
Летять до інших дітей додому.
