Туман прокинеться зранку і між ніжними квітами затанцює танок поміж росами.
І своїми очима для правди відкритими прочиняє завісу для осені.
Він пройдеться по світу й омиє надії, поцілується з вітром і зникне до завтра,
Помандрує між крона кохатися з мріями,
То його є незрима для нас людей правда.