Прибрати в золоту фату просила…
На поклик твій спішу-лечу щосили,
Я ради тебе сам зроблюся золот
Та разом нам не бути – тільки поряд.
Дарма просить: « Коханая, покайся…
- Щасливими літать не зарікайся!
Ти вічно молода, я знову молод
Та разом нам не бути – тільки поряд.»
Не можу я тебе забуть – несила,
Хоч золоту свою фату зносила…
Ми поряд: я лиш Серпень, а ти Осінь
За руки брались, обнялись і досить.
Прибрати в золоту фату просила,
На поклик твій спішу-лечу щосили…
Сама несеш красу, твориш майбутнє…
Прошу тебе, молю: «Не йди до Грудня»
