Занурив у море шершавіші лаби,
Уп’явся до нього добряче, як спрут, —
Лемуровий острів — на нім баобаби,
Здається, корінням до неба ростуть.
Забув прихопити чотири сезони —
Найпершим покинув старий материк —
Вологий взяв клімат, сухий і мусони.
І тільки на ньому — лемуровий крик.
Впивається сонце у серце савани,
Тропічне повітря пливе до легень.
Кущі і дерева мережать ліани,
Дарують бадьорість і дух одкровень.
Красиві озера від згаслих вулканів,
Червоні ґрунти поміж скель напоказ,
Струмляться джерела гарячих фонтанів —
Із тріщин земних вуглекислий йде газ.
Хвилясті сувої, немов обереги,
Окутують острів від спеки і скрут,
Нашіптують ноти прадавніх елегій —
Черкають чубаті у вічність маршрут.
19/12/18
Дякую, Надієчко, радію, що Вам припала 
до душі наша спільна 
Цікава подорож. 
