Падає з неба густий сніг лапатий ,
Покриває гори, ліси і поля.
Куди оком своїм я не погляну,
То навкруг мене побіліла земля.
Біліють вдалині високі гори,
Біліють внизу широкі поля,
Наче то яблуневим білим цвітом
Вкрилась рідна матінка моя Земля.
І тихим зимовим сном засинає,
І засинає не надовго вона.
Тільки прошу! Не будіть її тепер.
Бо горя зазнала. Зазнала сповна!
Сніжинки в небі в танці кружляють,
В хороводі вони повільно пливуть.
Тільки но одна одну доганяють,
То обійнявшись додолу падуть.
Я самотньо сиджу в своїй хаті
І задумливо дивлюсь у вікно.
Як же скоро життя промайнуло,
Як то усе давним давно було.
Падає з неба густий білий сніг...