Що треба нам? Щоб серце мірно билося,
Щоби добром наповнювався простір,
Щоб над землею небо голубилося,
Щоби сонце нам моргало з високості.
Щоби сади салютували квітами,
В той час, коли весна вдягне корону,
Щоб трави вигравали самоцвітами,
Напившись вранці світла і озону.
Щоб дихав день собачими легенями,
Щоб мир вівцею нам дивився в очі,
Щоб бігла радість в дні до нас оленями,
Щоб сон коханцем був для нас щоночі.
Щоб нам вдавалось гниль із мізків вигребти,
Щоб крок наш не спиняла вись захмарена,
Любов так пахла й нас бажала вигріти,
Мов кава, щойно в кавнику заварена.