У повітрі медова осінь
Дихай…
Дихай на повні груди –
День чи два і тепла вже не буде.
Фарби жовтня змарніють зовсім.
То ж пірнай у духмяну тишу.
Обіймай її, як кохану.
Насолоджуйся часом і станом –
Наодинці я вас залишу.
А сама упаду у листя,
Що злітає на землю з клену.
Осінь…
Пристрасна та шалена,
Непокірна, п’янка, барвиста…
Обрій кольору полуниці.
Сонце згасло в тумані саду.
Скоро в зиму по листопаду
Піде осінь – руда лисиця…
Дякую!!
