довжелезним безмежно змієм
вповзає підлогою протяг.
розсовує стіни, допоки
вони не звіються штипом
у темряві темних матерій.
і жалом,
три гострі леза -
болю, жалю, печалі... -
трощить тим жалом стелю!
і дах вибухає - в простір,
у космос летять уламки...
...і там,
у Всесвіті тому
створіння хвостаті гасають
на конях смолистих пекла
вершниками у кульбаках.
зривають пугами зорі
і скидують вниз зі свистом.
де їх підбирають,
складають
у кошики верболозні
мелюзіни, лісниці, маму́ни,
одміни, капуші
і - морок,
що манії дух зловорожий.
до млину ті кошики зносять
жертовним дарунком.
у шані
до ніг Млинарю висипають
злодійські вкрадені зорі.
простромлює їх він списом
й над огнищем з чорним димом
з зірок випарює мрію,
доки золою не стануть.
на жорна кидає камінні,
в смолу перемелює.
потім
у пекло,
створінням хвостатим на радість
дощем,
висипає смолою
з гігантського смолоскипу.
в ебенове небо - вереск
і захват кувіканням, виском
до Млинаря лунають.
той апогей радіння
аж до шпарин досягає,
що холодом лютим віють -
крізь них довжелезним змієм
вповзає підлогою протяг...
...не щільно причинені двері
зі скрипом хитаються вільно...
...а Ви уважний читач ...так, протяг і не лише він - абсолютна колотнеча у хаті -прорвало батарею, мерз поки не замінив...а в умі складалися ці рядки... - дякую за уважне прочитання!
...так, протяг і не лише він - абсолютна колотнеча у хаті -прорвало батарею, мерз поки не замінив...а в умі складалися ці рядки... - дякую за уважне прочитання! 
