Ми сердимось на уряд. А чому?
Хіба не варто сердитись на себе
За те, що ми повірили йому,
За наш косяк, що зрозуміти треба?
Ми — лохи, бо обрали шахраїв,
Безчесних покидьків у нашу владу,
Дозволили нас ошукати їм,
Немов тупе і безпорадне стадо.
Сердімось на невігластво своє,
На сліпоту, на розуму відсутність.
Зв'яжімось з Богом. Цей зв'язок дає
Очам — несхибність, розуму — могутність.
17.08.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html
