– Мамо! Сніг! Сніг! – кричала зранку маленька Адрі, підстрибуючи біля вікна. – Хочу на прогулянку! На гойдалку! Чуєш, як вона співає: «Гой-да-да! Гой-да-да!»?
–Зачекаймо, поки хуртовина стихне, – промовила мама.
Адрі ще декілька разів підходила до вікна, та сильний вітер люто жбурляв колючий сніг у шибку, ніби хотів налякати дівчинку.
А десь під вечір випогодилося і мама з донею подалися до дитячого майданчика.
– Тут так порожньо, – промовила розчаровано дівчинка, роздивляючись навкруги.
– Знаєш, люба, – сказала мама, – гойдалки також впадають у сплячку.
Адрі здивовано подивилась на маму.
– Так-так, у зимову сплячку, як бурі ведмеді в лісі. Тільки гойдалки впадають у сплячку на дитячому майданчику. Спочатку вони на студених вітрах співають собі колискову: «Гой-да-да… Гой-да-да….». А потім тихенько-тихенько засинають. Сніг притрушує їх, ніби вкриває пухнастою ковдрою. І сняться гойдалкам кольорові сни: дзвінкоголосі хлопчики та дівчатка і тепле-тепле літо.
Адрі потупцяла до гойдалки, торкнулася холодного металу.
– Гой-да-да! Гой-да-да! – повільно гойдаючи, заспівала дівчинка. – Спи, гойдалко, спи.
22.11.2017р.
Фото: Володимир Тулупов
Бедный ребёнок... "Сніг! Сніг! – кричала зранку..." "А десь під вечір... подалися на дитячий майданчик." Столько прождала... Я бы не выдержал... Но зарисовка хорошая!
А ти, Сергію, виявляється ще з дитинства був хуліганістим. Пам'ятаю твій гаманець і бабусь І що, втік би в хуртовину від маминої заборони? Цікаво, а твої діти теж були неслухняними?
То і написано, пані Галю, для дівчинки-школярочки, яка зараз через хворобу не ходить до школи. Гадала, от прочитає про себе, та й виздоровіє.
А вона каже: "Ти, бабусю, писала, ти і читай!" Хитруля!
Приємно, що сподобалося!
Бедный ребёнок... "Сніг! Сніг! – кричала зранку..." "А десь під вечір... подалися на дитячий майданчик." 
Столько прождала... Я бы не выдержал... 
Но зарисовка хорошая! 
Пам'ятаю твій гаманець і бабусь 
Цікаво, а твої діти теж були неслухняними? 
