Печаль дала оголошення:
«Я оголена заходьте на каву у постіль…»
Гості розходяться, час зупиняється …
В обіймах калюж моє відображення,
Ображене на весь світ.
Заповіт читає цигарка
По складам чиркає сірник
Ніяк не запалиться
Торохтить в порожній коробці рима без диму…
Ванна пуста…уста шепочуть ім’я.
Їм я ніким не згадаюсь.
Гойдаюсь з вікна, ось-ось поламаюсь.
Я гілка, - ти вітер.
«Твітер» ніхто не читає…
Чекає мій день на твої кроки.
Роки ніхто не вертає…
Печаль дала оголошення:
«Я сумую, сама себе коментую…»
