Я – на південь, ти – на захід.
Нас дороги розвели.
Поміж нами зграї птахів
Злими тінями лягли.
Твоє слово ловлять інші
В сіті з дірами і ні.
А мені писати вірші
Залишається сумні.
ПРИСПІВ:
Як далеко, серденько
За тобою сумує,
Хмара з неба шумить:
- Ти не мій!
Тільки жилка тоненька
Поміж нами пульсує.
Обривати її ти не смій.
Гріти мріями розлуку.
Ждати той блаженний час,
Коли день візьме за руку,
Поєднає в парі нас –
Короля і королеву.
Купиш місце на літак,
Прилетиш до міста Лева.
Серце серцю скаже : «Так!»
Білим птахом до світання
Будеш витися в душі.
За віконцем осінь рання
Розсипатиме дощі.
Слізьми вмиється калина.
Ну, а серце й поготів.
Ти вернеш до міста Кия.
Я залишусь в самоті.
До речі, як назвати пісню?
Здається це те, чого, попри усе, найбільше бажає ЛГ. 
Ти не мій.Думаю що так можна назвати цю пісню...
