Ти що хотів, щоб я сказала долі,
Що десь посіялася маками у полі?
А ти б ті маки вижав і спалив
І всю красу із попелом пустив.
Ти так хотів, щоб я сказала квітам:
- Дощу не буде, вмрете неполиті.
А ти за полем загравав з дощами,
Та суховій не впорався із нами.
Ми відцвіли, набралися насінням,
І з дощовим осіннім голосінням
Пішли спочити під сніги глибокі,
Щоб дочекатись весняних потоків.
