Сюжет простий: Воно і світ навколо.
Воно, звичайно, цього світу пуп.
Нема тут новизни, лиш правда гола.
Вірніше, розглядаємо ми труп.
На перший погляд все з Воном в порядку:
читати вміє, часто має сенс,
дотепно мовить, вивчило колядку,
одна біда-з людьми Воно, як пес.
Побачить сильного-хвостом метляє,
боїться, що по ребрам надають,
а слабшого, Воно завжди кусає:
нутро убоге звички видають.
Воно радіє здобуттям прогресу,
окутий в сітку інтернету світ,
дозволив мати анонім-адресу,
відкривши шлях гидоті до орбіт.
І тут, на сайті, теж Воно кружляє.
І навіть пише вірші про любов.
Повірити в цинізм свій умовляє,
радіє, як дотепно "уколов".
Та як би тим паскудам не жилося,
укрившись лицемірством, як рядном,
усе ж у нашім світі повелося:
завжди Воно залишиться Воном.
К сожалению, правдиво.....
