Сивий дим наповнив літню кухню. На чистому кухонному столі стояла велика чайна чашка, по вінця наповнена гіркою розчиною кавою. Веселою хмаркою підіймалася пара над квітчастою посудиною, тяглася до неба розмитими долоньками.
Тарас мовчки курив сигарету і сьорбав гидкий гарячий напій, думав про Оксану. Він нещодавно познайомився з нею у сусідньому клубі. Це була симпатична дівчина з великими, повними сонця, очима. Її ніжні губи нагадували стиглі вишні, а чорне волосся , як гірський потічок ,спадало по тендітних плечах. Ця дівчина уже третій день тривожила його свідомість, проте йому було до неї зась. Оксана зустрічалась з Сашком, а той був братом його найкращого товариша Груні. Тому всі його солодкі мрії так і залишаться у вигадливій голові. Хлопець здригнувся від того, що недопалок обрік його пальці. Він ,на автоматі, кинув його на брудну підлогу і розтер велетенським черевиком. Після чого, лизнув обпечений палець задерев’янілим язиком. Хлопець підняв голову вгору ,від місця страти винуватця опіку, і завмер. У темному вікні виднілися обриси велетенської химерної голови. Неймовірно великі очі пронизували його з п’ят до кінчиків білявого волосся. Хлопець не на жарт перелякався. Проте за хвилинку голова зникла. Тарасу відлягло від серця. А в башці промайнула думка, про те, що Бог вирішив покарати його за грішні думки. Та голова знову зайняла вихідну позицію. Хлопець з переляку протер великі зелені очі , схопився за серце. Химерна голова знов зникла. Тоді, запідозривши тут людську руку, хлопець розсердився. Тому ,зібравши у жменю всю мужність, вирішив дізнатися хто ж той негідник. Повільними кроками попрямував до вхідних дверей. Обережно підняв клямку. Несміливо їх штовхнув. Між дверима та одвірком виникла невеличка щілина. Він висунув вперед круглу голівку і заллявся дзвінким сміхом. Тепле світло стікало по ще дитячому обличчю.
Під його вікном мирно жувала травичку сусідська кобила Дуся. Періодично вона відривалась від ситного заняття, і задивлялась у яскраве світло , що визирало з невеличкого кухонного вікна. Тоді Тарас набрав на новенькому телефоні номер сусіда і пішов допивати холодну розчину каву.
Непогана конструкція. Але ... Мораль цієї басні яка? Нема колізії - сюжету немає.Лірика? Так. Просто замальовка. Але непогана замальовка.
Добре пишете. Удачі.
