Це так страшно - бачити світанок
Й розуміти, що тебе нема...
Знов і знов самотній сірий ранок...
З телевізором і кавою сама...
Це так смішно - в кожному мужчині
Бачити краплиночку тебе...
Бо у нас на двох думки єдині,
Двох нас тулить небо голубе.
Так банально - знов шукати привід,
Бігти на побачення сліпе...
Як тебе впізнаю? Ти лиш привид...
Ти - майбутнє, що от-от прийде.
