Мої вірші — мов яблука достиглі,
Що, соком повні, падають в траву,
Як водоспад, вони у зошит збігли...
А звідки ллються — досі не збагну!
Мої вірші — життя всього відлуння —
Самі зростають, наче дивина,
Сліди легкі усих минулих буднів
І свят душі дзвіниця голосна.
В сумні години — вІрші, наче ліки,
Зціляють серце, сповнене журби...
Поет із словом — зв'язані навіки,
Бо тільки в слові — справжнії скарби.