Снег выпал, крёстная. Упал
И тихо тает на асфальте.
Мозаика житейской смальты
И хроники кривых зеркал.
Подстрочник пишет бытиё
Неровным почерком наклонным.
Я, крестная, к тебе с поклоном -
Послушай про житье моё.
Снег выпал, крёстная. Зима
Мои седины покрывает.
Подругой быть она желает,
Но вместе мы сойдем с ума.
Ей не хватает сил настать,
Смертельным льдом закутать землю.
А где-то рубят сосны, ели,
Готовят праздничный наряд.
Не знаю, крёстная, о чём
Я говорю с тобой печально,
О том ли, что душа кричала.
Горела адовым огнем.
Легки ступени к палачу,
Когда палач ты сам отменный.
Когда не выбраться из плена.
И ничего не по плечу.
Снег тает, крестная. В ночи
Все кошки серы, тени - тёмны.
Мы неспроста немногословны.
Спасители и палачи.
Olyana відповів на коментар Ждана, 05.12.2016 - 03:35
Дякую, Ждана!У вас таке символічне ім'я - рада вам!
Ждана відповів на коментар Olyana, 05.12.2016 - 11:10
Я рідновір) Це моє друге усвідомлене душею ім'я))) Дякую Вам за сильні духом,світлі слова що западають у комірчинки моєї свідомості та спонукають думати)))творити)))відчувати)))
Olyana відповів на коментар Ждана, 05.12.2016 - 15:06
Жданочко!( Чи можу я дозволити собі таке?))
Мені так приємно, що якісь часточки мого світогляду можуть бути вам у нагоді!
Я пішла у Векіпедію - соромно, але не володію інформацією про рідновірів. А Ваше ім'я дуже хороше!
Ждана відповів на коментар Olyana, 05.12.2016 - 16:35