Знов кляті перешкоди,
Не взмозі обійти.
Шукаю виправдання,
Аби лиш утікти.
Терпіти їх не стану,
Для чого цей тягар.
Лиш серцю біль завдам я
І дали буду жить.
Чи буде шлях той вірний,
Хто зможе розказать,
Кому тепер повірити
Щоб біль свій подолать.
Я страх сховати мушу,
Від тих чужих очей.
Які дедалі ближче,
В тіні моїй стоять.
Щодуху б'ють у спину,
Тривожать мої сни.
Стирають все що хочуть,
Так просто без вагань.
Скажіть мені лиш прошу,
Де шлях той віднайти.
Коли остання думка,
Навіює лиш смерть.
Кричати знов благає,
По стінах тих повзти.
Аби ті кляті звірі,
Не з'їли до костей.
