Колись ясніші дні були ,
і запах м'яти ніжно відчувався
не було ні образ,ні самоти,
а голос матері у серці залишався
Здається ,що це було увісні
пшеничне поле ,слива біля хати
Здається що це було так давно
тоді ніхто ще не збирався воювати
Діти сусідські були для нас свої,
сьогодні ж не бажаємо їх знати
завжди хотіли миру на землі
зараз все мирне хочем зруйнувати.
Живе кричить від болю і від страху
машина смерті вимагає крові.
Настав вже час,потрібно заплатити
за всі життя що в боротьбі забрали
Прийде весна ,зацвітуть квіти
війни сокиру переробим в люльку
спокійно сядем по усій землі
й домовимося більше НЕ вбивати
Птахи у небі красно заспівають,
повернем долі втрачені в вогні
В вікно майбутнього знедолені заглянуть
життя прийме свій звичний оборот
Промінчик сонця випалить все зло
і вітер змін покаже свою правду
Всі люди і дорослі ,і малі
Назавжди заживуть у правді..
