* від вбивці війни незагоєні рани і біль…
Прийде війна-потвора, підла річ –
І над дитям заплаче сива мати:
«За що?!. чому?!.» – і знову темна ніч
Роки сльозами буде серце рвати…
* в пяти секундах от пули:
«мой друг, мой сын, ни возразить
я не успел, ни согласиться…»
«Мужчина тот, кто держит слово,
Мужчина тот, кто верен!». Снова
Твердишь о долге ты и чести.
– Банальны речи. Но толковы.
* час полинових снів, і безсоння мого, і любові…
Вже про мене шепочуться: «То ж
кочівник, зла печаті на нім!
Він вигнанець без роду, втікач, що покинув країну, свій дім,
Зрадив край, де дитинства стежки, де могили й надії батьків,
Він коріння своє вже забув, пам'ять вмерла у серці німім…»
* горе-патріотам від українського ірландця
Шона Маклеха (читайте його твори) і Касьяна:
«… ні, не гірчить вода Вітчизни, а лікує!»
Любви парадоксы к Отчизне, что я здесь нашел:
Она вам – как клетка, а мне ее воздух так сладок!
И вечером каждым души зажигая лампаду,
Я песнь о любви ей пою, как ирландец наш Шон.
----
(нехай вибачить мені милосердно пан Маклех за таку фамільярність
і за російську мову (так склалося раптом), але все ж кожне слово –
від любові до матері-землі – до тої, що прийняла, кормить і зігріває,
нагадує про повагу до заповітів предків наших і про те, що ти – людина)
***
Правдиві думки, переконання, біль...Рада приємному знайомству з талановитим автором.
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"ой чим же я відплачу за такі аванси!"
та який з мене "талановитий", я навіть мови вашої до краю не вивчив, щоб хоч з малою впевненістю вести розмови про вірші, поезію, літературу, а не те щоб творити самому.
все, що бачите, можете впевнено занести до вибоиків пегаса. або дитсадкової гри у слова.
і дякую вам за читання і розуміння!
Спасибо, Касьян, понравилось. Я тоже читаю с преогромным удовольствием Шона Маклеха.
Самого наилучшего! Вдохновения и радости от каждого мгновения, светлых и пронзительных строк.
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вот неожиданный визит! тут уж мое "спасибо" впору семь раз произнести
