Не пройти, не проїхати,
Хоч бери і літай...
Над світами всі мітлами
І прямісінько в рай...
А в раю... Що в раю?
Там для грішних закриті двері...
Відправляють назад душу твою,
Щоб гуляла в життєвій печері.
А там темно і холодно,
Хоч бери і дурій...
Вилітати, звісно, дозволено,
Але люди на мітлах позбавлені мрій...
Це життя, мов печера без виходу
Із щілиною з видом на бажаний край.
Одні з легкістю через неї вилетять;
Доля інших - дертись по стінах і,
Шукаючи обітований гай,
Щораз падати...
Не літаючи, бо літають не в рай...
08.12.15
