|
Погасло світло,
Заплющу очі,
Засну я знову під покровом ночі.
Вийшов місяць,
Сховалося сонце,
Прокрався він у моє віконце.
Не можу заснути,
Стуманилось серце,
Яке й так ледве вже б'ється.
І ще один день,
Але не живеться,
Не відкликається голос у серці.
І ще сотні днів у календарі,
Ще скільки невиспаних діб,
У тебе немає 9 життів.
Очі мої не хочуть відкритися,
Голос мій ніяк не відкликнеться,
Тільки місяць в кімнаті залишеться.
Погасло світло та вже не від лампи,
Є тільки серце, яке оніміло,
Є тільки душа, що просто згоріла.
Одне життя ще лишилось,
Ще один день,
Ще одна ніч,в якій треба виспатись.
Включиться світло,
Сховається місяць,
Прокинеться серце, яке оніміло.
Але воно не розіб'ється,
Почнеться день,
Голос уже не відкликнеться,
Карі очі, яким не відкритися.
Є тільки мрії яким не здійснитися,
Через серце, яке оніміло,
Через душу, яка згоріла.
Є лиш життя, що лишилось прожити,
Є тільки ночі в яких ти не виспешся,
І місяць,якому треба світити.
Ну і є ще ти,
Точніше вже те, що лишилиось,
Оніміле,давно вже згорівше,
Не бійся ще трішки лишилось.
ID:
621032
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 14.11.2015 18:08:15
© дата внесення змiн: 21.03.2016 23:13:51
автор: Кларіс
Вкажіть причину вашої скарги
|
