Подвір'я творить луну,
Звиває гніздо зі звуків,
Що б'ються в цегляну стіну,
Здіймають у розпачі руки...
Подвір'я чаклує, цвіте
Дитячих дзвінків пелюстками.
Це місце просторе й просте
Так кличе до себе з роками.
Сліпі, як сомнамбули, дні
Між кленами сунуть споквола.
Луна... й горобині пісні,
Як прийде весна ясночола.
Подвір'я творить луну,
Як водоворот у вирій,
Сколихує піну рясну,
Сколихує спогади щирі.
