Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Андрій Анатолійович Отченко: «Діалог думок» ( присвячений сину Миколаю) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Мессі, 04.08.2015 - 16:57
У вас же є дитина...хіби ви настільки різні люди?Думаю вам варто спробувати відновити сім'ю. Андрій Анатолійович Отченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якщо дружина не хоче взагалі... та й обмежує в спілкуванні
Мессі, 04.08.2015 - 16:51
Якщо людина ваша, то буде з вами завше...Пари сходяться щоб більше нерозлучатися. Сподіваюсь так буде і з вами...більше оптимізму! Андрій Анатолійович Отченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
оптемізм... в віршігадаєте все може бути... Анна Демченко, 04.08.2015 - 16:25
Ви чудовий та талановитий Батько. Сучасні хлопці та чоловіки мають брати з Вас приклад
Андрій Анатолійович Отченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знаєте вас звати так як й дружину котру я й досі не розумію чому але кохаю...Я особисто не згоден з вами адже є один мінус я втратив все, я так за ними сумую але зробити нічого не в змозі... Як то кажуть наче відпустив а не легше... та й то словами відпустив а думки вони мені не підвладні. Вірш якщо це так й можна назвати написаний в день коли я відвідав свого сина 8. 07. пільш як за пів року розлуки. Важко як батьку жити в стороні... Просто не можливо та й не дуже й хочеться. Але є ради кого навіть якщо усі старання будуть даремними є заради кого спробувати... Тому який з мене приклад. Я самотній кохаючий те чого немає нажаль, той хто втратив все і намагається жити. Нікому б не побажав такого життя як у мене... Одне лиш можу запевнити чоловіки і жінки якщо доля вас звела одного разу, і щось ви одне в одному знайшли то варто за те боротись... а не кинувши все на призволяще почати з початку. Життя не так влаштоване що в будь який час все можна було почати з початку. Майте гідність спробувати і повірити в те що самому не здійснити. Та й не забувайте вдвох краще аніж в одиночку намагатись збудувати все з початку... дякую... І вам Анно дякую |
|
|