Сьогодні знову впаде сніг..
Але на вулиці весна.!я знаю....
та подивись, тобі до ніг..
сніжинки тихо, тихо долітають..
А я ніхто, й залишуся ніким,
весь світ безглуздий і прозорий,
ти людям в душу загляни , там пусто.. дим..
усі вони вже безнадійно хворі..
Де ж епідемії любові і тепла,
або хвороби ніжності й турботи...
а знаєш разом з ними й нас нема..
ти забувай ,тепер вже й я не проти..
Ати хворієш спогадами, жаль...
життя назад ніколи не поверне..
ти дивишся в безмежну даль,
життя воно таки доволі вперте..
а я ніхто й залишуся ніким,
мені вже знаєш все оце привично.
і навіть серце бачити пустим...
усі ми хворі.. це періодично...
