Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Процак Наталя: ОНА С ЛЮБОВЬЮ УМИРАЛА - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Systematic Age, 29.04.2016 - 16:32
Вічні о́брази і вічні обра́зи... Наталко, ти мене просто розчулила... ![]() ![]() ![]() ![]() Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада Вам Ганночко...приємно!Спасибі Вам ![]() ![]() Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую дякую дякую! Ви Олю як сонечко, добре і тепле.... ![]() Олександр Яворський, 01.04.2015 - 12:02
Як правило, я відмежовую автора від поезії, тому не сприймаю вірші, як щось особисте, а навпаки, як ситуацію яку автор пропустив через себе, прожив у своїй уяві і передав її читачу у певному вигляді... ![]() Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
От і добре.дякую за всі сказані слова. Буду до Вас прислухатись, виправлятись і вчитись. ![]() ![]() ![]() Олександр Яворський, 01.04.2015 - 11:42
дуже красива історія (хоча чому власне історія - може бути цілком реальна чиясь життєва ситуація), хоч знову сумна, та в ній океан емоцій і почуттів...
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви не подумайте собі що я ображена на цілий світ...я взагаліто по натурі оптимістична людина...про те я багато раз стикалася з людьми котрих нещадно побила доля...от історії і звідти...а за милі слова дякую ![]() Стас, 26.03.2015 - 11:08
Ні СОНЕЧКО! ![]() Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гаразд - написано по- іншому. ![]() ![]() Стас, 25.03.2015 - 01:49
![]() Он уходил, она молчала, А ей хотелось закричать, "Постой! Давай начнем сначала, Давай попробуем начать..." Но все-таки не закричала, Он уходил, она молчала. Он обернулся у порога, Свою решительность кляня, Хотел он крикнуть: "Ради бога, Верни меня, прости меня!" Не крикнул и не подошел, Она молчала... он ушел... *** Всегда так было, есть и будет и для того мы рождены: когда нас любят - мы не любим, когда не любят - любим мы! Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() Зоя Журавка, 24.03.2015 - 21:55
Очень трогательно... Она с любовью умирала...И словно тень, она в толпе его искала... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]() |