Я закохалась у козла,
У красеня і вітросвиста,
Ну як я вляпатись могла?
Довкола ж хлопців сотень триста.
Воно больне, дурне й непевне,
Але ж ці ямки на щоках…
Та мрію взагалі даремно,
Даремно блищить повій мах…
До інших, дурень, заграва,
А я цю посмішку ловлю,
Ну як я вляпатись могла?
Для чого я тебе люблю?
Я закохалась у нарциса,
У красеня і вітросвиста,
Ну як я вляпатись могла?
Довкола ж хлопців сотень триста.