|
Життя - як вокзал. Хтось приїжджає, хтось від'їжджає.
Поцілунки і рани, клунки і чемодани, слова і фрази - все разом.
Ліна Костенко
Приїдь на вокзал, мого життя,
Лиш завітай, до мене, в гості…
Чекав, я – лиш твого, вороття,
Набирався слів, сміливості…
Я, тебе, стріну на пероні,
Знов, до свого серця, пригорну…
Цілунок, ляже на долоні,
Ніжно, в твої очі зазирну…
Ти, приїдь знов, до мене в гості,
В мій, такий далекий, новий дім…
Ти, приїдь, повз всі, розбіжності,
І оселися, назавжди, в нім…
ID:
550042
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 09.01.2015 12:35:42
© дата внесення змiн: 09.01.2015 13:30:39
автор: Валерій Кець
Вкажіть причину вашої скарги
|
