Гаджити й віджити життя в інстаграмі
Та всеж як приємно , чути голос рідної мами
Приємно коли , син вернувся до дому
Та відлуння війни не покине нікого
У того був опік , контузія в нього
А в юного хлопця , з очима старця
Що ніби подібні до того мерця
На власних очах і з рук проваджає
Рідного брата вже Бог зустрічає
Та ще не один , й не знати скільки чикає
Таких домомив де юність вмирає
Хоробрі , відважні , золота цвіт
Їх імена перебирає граніт
А ми й далі тупим живучи в інстаграмі
І гаджити нові і віджити ср*ні .....
