Колись були братами,
Любив брат брата до нестями.
А іншому хотілось бути головним.
Тепер пішов шляхом гріховним
Пішов до брата не обняти,
А розстріляти, зруйнувати.
І керував ним лох, що зветься президентом,
Що є як в музиці він диригентом.
Куди не йде той брат, там робляться руїни.
Там нестає куща калини.
Він посилає ту гуманітарну допомогу,
Не нам, а своїм солдатам на підмогу.
І звались ці брати-Росія й Україна,
Що після першої завжди лишається руїна.
А друга що любила брата до нестями,
До поки брат був не заплямлений смертями...
