Довкола нас- потоки кольорів,
потрібно лиш рукою зачерпнути.
В минулому родзинка королів,
які любили океани гнути.
А зараз що? Дивися ж та бери!
І лізь на зовні з рідної нори.
Чи в душі лиш помалу вмирай,
як пам’яті лист догорай.
Колір, то зовсім не знак добра,
хоч не ставить на людях тавра -
він зброя в теплих руках,
він тримає народ на ногах.
Колір без умислу - то безпека,
але не то́ді коли́ в нас спека.
Він здатен змінити зміст,
створити мару́ має хист.
Водночас наш і ворожий друг,
то й стійкий до людських недуг.
Але вітер,наш вільний, долин,
зго́нить колір у ча́су плин.
