Колір

Довкола  нас-  потоки  кольорів,
потрібно  лиш  рукою  зачерпнути.
В  минулому  родзинка  королів,
які  любили  океани  гнути.

А  зараз  що?  Дивися  ж  та  бери!
І  лізь  на  зовні  з  рідної  нори.
Чи  в  душі  лиш  помалу  вмирай,
як  пам’яті  лист  догорай.

Колір,  то  зовсім  не  знак  добра,
хоч  не  ставить  на  людях  тавра  -
він  зброя  в  теплих  руках,
він  тримає  народ  на  ногах.

Колір  без  умислу  -  то  безпека,
але  не  то́ді  коли́  в  нас  спека.
Він  здатен  змінити  зміст,
створити  мару́  має  хист.

Водночас  наш  і  ворожий  друг,
то  й  стійкий  до  людських  недуг.
Але  вітер,наш  вільний,  долин,
зго́нить  колір  у  ча́су  плин.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519048
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.08.2014
автор: Кира Божек