Липень, липень – середина літа,
І хвилює серце синь- ріка
Вже давно відполовіло жито,
Час у невідомості зника.
Липень, липень, з квітами обійстя,
Ще квітують луки і поля,
Ще зелене, з прожилками листя,
Від дощів зволожена земля.
Радує пшениця колосками,
Вже налите золоте зерно,
Відгукнеться поле врожаями,
Лиш було б змолочене воно.
А здається, що були недавно -
Року попереднього жнива,
Де трудились комбайнери славно,
Ще недавня згадка ожива.
Лпень, липень – середина літа,
Хліб потрібен в місті і селі,
Золотаві зернятка налиті -
Краще б жити в мирі і добрі.
Хай жнивує мирна Україна,
Вороги б пощезли навісні,
Щоб була навік єдина,
Кожен хоче миру – Ні – війні.
