Є море дивовижне в Моринці
Либідки там купають місяця ріжки
Шляхи молочні по усій околиці
В ночі на хати сон як пензлем рознесли
Вона там спить обняв подушку
Давно вустам її знайоме море сна
А кішка на вікні все слухає квакушку
І лапкою хлюпоче парного молока
Годиною від зір відходить світло
Вона так просто й легко дихає в ночі
Що я збирав би в перлове намисто
Морські краплини в неї на душі
