Як боляче серцю і сумно душі
І книги зі смаком по морю
Розійшлись ми у двох по житті
Та берег пам'ятає ще теплісь прибою
І наче в спогадах хвилів кохання
Не схожих на інші рожеві миті
Одне мені сниться тепле дихання
У тієї що мов шепіт морської блакиті
Я хоча і без неї але не одинокий
І скільки зможу буду чекати
Як вітер із моря затаївши солоний
Її ніжно берегти біля серця й кохати
