Обідрана, силюндрована
Україна-ненька.
Як подумаю про її долю,
Аж болить серденько.
Знедолена, знесилена,
Закута в кайдани.
Скільки будеш ще терпіти
Муки і страждання?
"Ні, не будем вже терпіти,-
Кажуть її діти,-
Годі з нас московських катів,
Будем їх гонити!"
І повстали в Україні
Славні сини й дочки.
Бо кров тече в них козацька,
Від прадіда Гонти.
