Обідрана, силюндрована
Україна-ненька.
Як подумаю про її долю,
Аж болить серденько.
Знедолена, знесилена,
Закута в кайдани.
Скільки будеш ще терпіти
Муки і страждання?
"Ні, не будем вже терпіти,-
Кажуть її діти,-
Годі з нас московських катів,
Будем їх гонити!"
І повстали в Україні
Славні сини й дочки.
Бо кров тече в них козацька,
Від прадіда Гонти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481339
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2014
автор: Сорохан Алла