...Романа Гурика
І сонце Тобі не світить, і вітер Тобі не віє -
У вічне позаземелля злетіла ясна душа...
Молитви останній подих, вогню надостання дія,
Де куля смертельна скроню неторкану віднайшла.
Зосталися біль і свічі, та квіти, безмежжя квітів,
Що плачуть дощем, росою, матусиними слізьми...
Скажіте, о люди добрі, чи є щось миліше в світі,
Ніж діти і щось гіркіше, ніж плакати за дітьми?!
Сумує у небі янгол, у чорній хустині туга.
Над лагідним первоцвітом марою застиг вінок.
Утратила Неня сина, а друг бойового друга,
Сестра золотого брата, життя зупинило крок...
Та ярко палають очі на фото, їх не згасити -
Боровся за Україну, за нинішній день, за нас!
То ж маємо пам*ятати, допоки судилось жити,
Пожертву сю героїчну, і славити повсякчас!
Втішаючи тиху Неню, благати у Бога сили,
На будучність неогудну, на звершення боротьби
Небесної Сотні нині, що стала гірким мірилом
Свобідної України нескореної доби.
(5.03.14)
Ой чи свобідна та Україна, Лесю?.. Знов люди скаржаться, що до влади ставлять корупціонерів... Таки має пройти, напевно, сорок років...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У неділю на віче до святкування 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка виступав станіславівський мер. Мені дуже сподобались його слова про те, що в нас на Україні один рік за півтори, тому є надія, що й остаточне проходження тих 40 років вже недалеко... Принаймні маю на те надію...
Звісно, Ви праві, Патарочко, на жаль...
Дякую Вам.
Слава Україні!