Він далеко від тебе у іншій країні,
Сумує, тому що кохає і жде.
Прокидаючись бачить обличчя дівчини,
Яка в Миколаєві знає про все.
Знає про море та океани,
Знає, де він кожний день та ніч.
Вірить в кохання його і насправді
Знає, що жде і вірить щомить,
Вірить і він, вірить у силу,
У силу стосунків,у силу життя,
Бо незважаючи на кілометри,
Їх сила любові живе у серцях.
Можливо, це казка, в яку не повірять,
І скажуть, що просто дівчина - мала,
Але дві людини точно повірять,
Бо казка про них і про їхнє життя.
(присвячена двом люблячим людям, між якими тисяча кілометрів)
19 листопада 2007 рік
