Коли йшов у гори було надто високо,
А на рівнинах було надто пусто...
У морі самотньо і глибоко,
А в травах занадто густо!
Де та зоря на карті моїх буднів?
Я був народжений у грудні,
У віхолі,у завірюсі-в студні...
А в серпні я перегорів,
Ти найкраще із можливих див!
Ти найкраща із земних дочок,
Напевно вже настав мій строк:
Пора спокутувати все що можна,
Ти знаєш,що ти особлива:ти не кожна!
Заради тебе-візьму на себе всю вину,
Освячену самотністю весну-
урагани, шторми і війну...
Заради того щоби ти була щаслива,
Моя єдиноніжна-незрадлива,
Дитино степу,сонця,волі....
Хай Бог пошле щасної долі...
А я залишуся в неволі,
І попрошу собі на рани солі!
*Студень — тут давньоруська назва місяця грудня.
зараз багато читаю про історію скіфів - чомусь саме такі картинки змальовувались, поки читала. цікаво, хех...інколи складається думка, що кожна людина загубилась десь в своїй цивілізації)
