Два келихи з вином до половини...
Вуста смакують спрагло, - п"єм до дна.
Багрієм барвом стиглої калини...
Одна на двох любов ...І ти - одна.
Тіл наших шовк торкнувсь постелі ложа,
Усипану пелюстками троянд.
Зоріла ніч. Свіча, немов сторожа
Двох пристрастей у шалі між гірлянд
Незримих у повітрі феромонів.
Сльоза воскова... Трепет... Сплеск судом...
Звідќільсь лунала гра на саксофоні.
...Тіла пашіли від солодких втом.
Найважливіше парам молодим - лише інтим
І їм не треба вибирати між грішним і святим
В шаленому коханні, як у вогні, немає броду -
Сьогодні навіть "барва" в чоловічому роді
Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Вам! Так: колір - барв)) Отак якось воно мені пидумалося
класно!) але постіль і є ложе, тому тавтологія, друже
Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Помиляєшся: постіль - це також і те, що стелять на ліжко для спання, спальна білизна... Саме це і мав на увазі) Отже - все гуд) Спасибі, друже!!!