Оленко, рідна! Тобі – слава
За онука Богуслава,
Самий вдалий в житті крок:
Ну, нарешті, є Божок!!!
Зійшла тепер й моя зоря,
Маю онука - богатиря:
Чотири п’ятсот і шістдесят -
Такі висоти змогла взять!
На другий день після Різдва,
Під католиків дива,
О шістнадцятій годині
Бог подарував їй сина!
Цей козак, наш карапуз
Новий очолив союз
З Білорусі й Латвії
І України знатної.
Довго серденько смутніло,
Бо прізвище сиротіло,
Слава Богу, дочекався,
Без надії, сподівався!
Онучок й правнучку маю
Їх люблю і поважаю,
Всі розумниці й красуні.
Ура! Росте козак в Україні!
26.12. 2012р., Київ
