Шовкогривими кіньми мої мчать думки полем віри незораних мрій,
Перешкоди долаючи всі на шляху крізь пориви неправди вітрів.
На поверхні землі об каміння зневір розбивають підкови надій,
Самоствердження щоб віднайти в цім житті ...Кожній слід бути, мов дикий звір?!
Протиріччя думок гласу серця, що мов вправний вершник в руці з батогом...
Прислухатися все ж до наїзника слід - бо ж керманич він і поводир
І при цьому також пам"ятати: щоб лиш не порушити ритму свого!..
...В унісон думки з серцем; з галопу у рись - відображення в плесі води.
ого... ну ти намудрував, одначе! цікава непересічна віршоформа, і твір із чудовим та, на мою думку, вірним висновком - "в унісон думки з серцем". гарно!
Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00