Мій батечку!Тебе згадаю,
Й сльозинка зявиться в очах.
Тебе у снах завжди чекаю,
Що прилетиш неначе птах.
Й тоді в обіймах пригорнуся.
Розкажу про життя своє.
І більше я не помилюся,
Де є чуже , а де моє.
Крізь темінь ночі я попрошу
Щоб каяття ви прийняли
За те , що я у серці ношу-
Ту тугу за тим ,що пішли.
Пішли нікому не сказавши,
І не зронивши пари з вуст.
І вже не буде так як завше
Життя вже інше буде тут.
Ви вибачте ,якщо завдала болю
Чи то сказала я не те
Я розумію Божу волю
Бо серце Ваше золоте.
Воно окутане любовю,
Яка у памяті живе.
І рідних теплою рукою
У чар життя всіх позове!!!!!!!
