Як його я бачу,
То сміюсь, то плачу.
Згадую момент, коли розлучились.
Спогади слізьми покотились.
Гіркії сльози ллються по щоках,
Гіркії сльози смакую уже на губах,
Які він кохав раніше,
Кожного разу ніжніше.
Все в мені болить,
Бо ще його люблю,
Сльози не спинить,
Але все стерплю.
І коли вони литись перестануть,
І уся біль пройде,
Всі на мене глянуть:
«Дивись, яка красуня йде.»
Але ніхто не побачить кохання мого,
Глибоко в серці сховаю його.
Навіть принцові на білому коні
Буде важко знайти його на дні.
А зараз, мої сльози, вимивайте
З серця усю гіркоту
І навіки з лиця зникайте,
Наведу я красоту.
