Ще дні купаються у сонячних променях,
Та раптом хмарки сизії заплачуть...
Розвішають краплинки на листочках,
А промінці в них зірочки засвітять.
Тче павутиння жовтий місяць,
Вже жовті вогники злітають з липи та з берези,
Кружляє-шарудить поважно із горіхів листя
В багряні сукні груші нарядились.
Змішались на деревах різні акварелі,
Незрівняна художниця в нас осінь!
Сам Левітан змальовува із неї
У неї ж запозичив й неба просинь...
А це дзвінке, п"янке повітря, що дарує прохолоду
Після пекучого безжально літа -
Немов від спраги п"єш джерельну воду,
Йдучи по килиму із листя стиха...
...Відпломеніли пишнії жоржини,
А різнобарвні хризантеми розцвіли
І горді купчаки та чорнобривці
Немов змагаються в чарівній цій красі...
Вночі уже сердито вітер свище
І стелить листя на подвір"ї біля хати,
А ранками сріблястий іній блисне,
Щоб впали із дерев оці чарівні шати!!!
