Осінь

Ще  дні  купаються  у  сонячних  променях,
Та  раптом  хмарки  сизії  заплачуть...
Розвішають  краплинки  на  листочках,
А  промінці  в  них  зірочки  засвітять.

Тче  павутиння  жовтий  місяць,
Вже  жовті  вогники  злітають  з  липи  та  з  берези,
Кружляє-шарудить  поважно  із  горіхів  листя
В  багряні  сукні  груші  нарядились.

Змішались  на  деревах  різні  акварелі,
Незрівняна  художниця  в  нас  осінь!
Сам  Левітан  змальовува  із  неї
У  неї  ж  запозичив  й  неба  просинь...

А  це  дзвінке,  п"янке  повітря,  що  дарує  прохолоду
Після  пекучого  безжально  літа  -  
Немов  від  спраги  п"єш  джерельну  воду,  
Йдучи  по  килиму  із  листя  стиха...

...Відпломеніли  пишнії  жоржини,
А  різнобарвні  хризантеми  розцвіли
І  горді  купчаки  та  чорнобривці
Немов  змагаються  в  чарівній  цій  красі...

Вночі  уже  сердито  вітер  свище
І  стелить  листя  на  подвір"ї  біля  хати,
А  ранками  сріблястий  іній  блисне,
Щоб  впали  із  дерев  оці  чарівні  шати!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387068
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2012
автор: Недзельська