Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Осіріс: Сука-пам’ять - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олена Бондар (Бондаренко), 11.01.2013 - 22:23
Не буду приховувати - ваші слова мені довподоби, та все ж не перебільшуйте, бо й Вам є чим пишатися. Тепер жартую: хвалімо один одного - це дає снаги писати, бо є для кого. Олена Бондар (Бондаренко), 11.01.2013 - 22:11
Вертаю Вам Ваші слова, недавно мені писані: сильна енергетика. До сліз.Така болюча реальність. Але:У кожного із нас своя дорога, У кожного із нас свої путі. Когось дорога та веде до Бога, А інший сам собі є Бог в житті. Простій людині скільки в світі треба – Ковток повітря свіжого щодня, Над головою клаптик сонця й неба, Й здоровою, щоб вся була рідня. Для щастя треба мало: лиш би в світі Снігами все очистилось від зла, А навесні буяла в повноцвітті Земля моя, й калиново цвіла! Щоб був Господь один, для всіх єдиний, А ми ж – простими, Божими дітьми. Любили край свій вічний, тополиний, І залишались все-таки Людьми! Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не просто "браво" - БРАВІСІМО!!!! Після такої поезії, мені соромно за мою писанину.
Салтан Николай, 18.12.2012 - 20:36
... так реалістично описали картину теперішнього села ... відчувається той біль ... а вишукані образи додають "перчинки" відчуттям .... дуже сподобалось
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за візит та приємний комент!!! Радий знайомству! Заходьте.
Віктор Ох, 14.12.2012 - 18:32
Приголомшливо сильний вірш! Українському селу вже скоро кранти, висловлюючись жаргоном сучасної владної "еліти"! Валя Савелюк, 14.12.2012 - 07:55
соціум... маятник... матриця... енергетичний вампір... зграя... -- а там - життя... безумовна любов... РОДИНА...провели Ви риску, межу - ніби вогнем... Nikita13, 13.12.2012 - 22:34
Тут, був я Син! А там – один з юрби - слід запам'ятати, сильно і вдало сказано!!!
Віталій Назарук, 13.12.2012 - 07:09
Дякую, друже! Хоч моє село живе і квітне, але тисячі сіл зникають, а ми ж вийшли із них... Правду пишете!!!
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, правду. Був нещодавно на розвалях дитинства... Дякую за комент!
Олена Іськова-Миклащук, 13.12.2012 - 01:29
Захоплена, заворожена. Гарні образи, емоції, переживання--все, що ціную в поезії. Супер!
Г. Король, 13.12.2012 - 00:19
Страшна річ та пам'ять і з кожним роком стає в'їдливою та безжальною...Та урбанізм ще страшніший
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 13.12.2012 - 00:02
ТАКІ ДУМКИ ЩОДНЯ У МЕНЕ,ЩОДНЯ У СНИ ПРИХОДИТЬ МОЯ МАМА, СУСІДИ, ЩО ТАКОЖ ПОМЕРЛИ, МОРДУЄ СОВІСТЬ, ЯК ДОГАНА... МЕНЕ НІХТО У МІСТІ НЕ ТРИМАЄ, ЯКБИ МОГЛА, ТО ПОВЕРНУЛАСЯ, АЛЕ КРІМ НОСТАЛЬГІЇ Й ПОЗИТИВУ, ЩОБ ЖИТИ У СЕЛІ САМІЙ, ТО ТРЕБА МАТИ МЦНЕ ЗДОРОВ‘Я Й СИЛУ, НА ЖАЛЬ ЖИТТЯ НЕСПРАВЕДЛИВЕ, СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ ПРОТИРІЧ, СЕЛЯНИ В МІСТІ НЕ МОЖУТЬ БУТЬ ЩАСЛИВІ, БО СПОГАДИ ТУРБУТЬ КОЖЕН ДЕНЬ І НІЧ Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі за візит та журливоокий комент!
|
|
|