А душа,мов птаха, Збентежено затріпотіла. Життя другого догорає. Мов свічка тане. Когось не стане І спорожніє простір. Звідки приходять І куди ідуть В останню путь Ніхто не знає. Та серце крає Земная біль, Земне страждання.
ID: 360921 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 30.08.2012 16:50:12 © дата внесення змiн: 18.08.2015 14:01:09 автор: NikitTa
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie